- проколюваний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до проколювати.2) Якого можна проколоти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проколюваність — ності, ж. Властивість за знач. проколюваний 2) … Український тлумачний словник